Вівторок
04.08.2020
06:50
Форма входу
Пошук
Календар
«  Серпень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Наше опитування
Чи згадуєте Ви шкільне життя?
Всього відповідей: 34
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вільховецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Всеукраїнська краєзнавча експедиція

«Моя Батьківщина - Україна»

Географія рідного краю 

Автори: члени гуртка «Краєзнавець».

Учасники експедиції пропонують матеріали для вивчення природи рідного краю.

Керівник: Лягутко Тетяна Михайлівна, вчитель біології  Вільховецької ЗОШ І – ІІІ ступенів.

Мета: ознайомити учнів із особливостями геологічної будови, рельєфу     місцевих Товтр, їх унікальним рослинним та тваринним світом;розвивати спостережливість, логічне мислення; виховувати любов до природи рідного краю, бережливе ставлення до неї.

Об’єкт дослідження: Вільховецйькі Товтри.

Завдання: вивчити фізико – географічне положення Вільховецьких Товтр; дослідити рослинний та тваринний світ Товтр; вжити заходи щодо збереження пам’ятки природи.

Вступ

На березі невеличкої річки Мухи, серед мальовничої природи Подільських товтр розкинулось велике село Вільхівці, оповите легендами і переказами про сиву давнину, про героїчні події минулого і славне сучасне.

У кожної людини довго зберігається перший спогад, коли вона відчула запах свіжого молока, побачила калину під вікном батьківської хати, околицю рідного села, лелечине гніздо на клуні. Кому не снилися вони у далеких мандрівках?

І де б не жила людина, куди б її не закинула доля і життєві обставини, вона завжди повертається до рідного села, до батьківської хати, на свій берег дитинства.

Кожна річка розпочинається з стрімкого відважного та грайливого струмка , який несе свої води, наповнює своє русло, водою тисяч джерел і врешті – решт перетворюється на повноводного красеня, такого, як Буг, Збруч. Так і історія країни , не може існувати без історії кожного найменшого села чи хуторочка. Вважаємо, що дуже важливо зберегти історичну пам'ять про тих,  хто творив історію села, вливав на історію країни, змінював хід історії і як не дивно, такі будівничі були родом з наших країв. Знати свій рідний край, любити його, не вивітрювати з пам’яті, пронести його через усе життя, невсипуще тягтися до нього, жити ним – що є святіше і дорожче?

Фізико – географічне положення товтр

Вільховецькі товтри - частина природного національного парку "Подільські товтри", місцевий ботанічний заказник. Площа заказника - 47 га. Рік створення - 1997 р. До складу заказника входять товтри: Розбита, Білозора, Шпиткова, Кучерова, Гаврисьова. Вільховецькі товтри розташовані в північно-західній частині Чемеровецького району. Простягаються на північ від с. Вільхівці на відстані 3 км. Середня висота товтр - 300 м над рівнем моря. Найвища висота - 320 м - Білозора товтра.

Кряж простягнувся з північного заходу на південний схід. Середня висота пасма – 300м над рівнем моря. На 50 – 70 м вони піднімаються над нашою місцевістю. 

Геологічне минуле Товтр

Вільховецькі товтри - унікальна пам'ятка геологічного минулого, подібної якій немає у всій Європі. Товтровий кряж утворився 15-20 млн. років тому, коли територію області покривало тепле Сарматське море. У мілководній його частині було багато молюсків і вапнякових водоростей. Недалеко від берега ці організми утворювали великі скупчення, рифи. Коли море відступило, його прибережні рифи залишилися у вигляді валу або кряжу, який тягнеться в тому напрямі, в якому йшла берегова частина моря.    

Розбита товтра – місце, де можна побачити гірські породи, з яких вона складена. Це – вапняк, який нам розповідає, що тут хлюпотіли води. Він весь сплетений у тісний клубок гілочок коралів, якихось чудернацьких на перший погляд трубочок, паростків, стебелець,а ось інший – мов спресована в компактному об’ємі колекція найрізноманітніших черепашок.

Вапняк на Поділлі можна зустріти повсюдно. Він широко використовується в цукрованні, будівництві, сільському та інших галузях народного господарства. Розробки мінеральних покладів у товарах набувають все більшої ваги в розвитку промисловості будівельних матеріалів на Хмельниччині. (Додаток 3)

Рослинний світ і тваринний світ

Коли ранньої весни прийти на Білозору товтру, вона вражає нас своїми білими "озерцями". Це сон-трава розпустила пелюстки і манить до себе п'янким ароматом. Саме ця рослина дала назву товтрі. З ранньої весни і до пізньої осені на цій товтрі квітує дуже багато медоносних трав. Давним-давно чоловік по імені Гаврило - по вуличному Гаврись вивозив на цю товтру вулики з бджолами. Звідси пішла і назва - Гаврисьова товтра.

Вільховецькі Товтри – один з небагатьох куточків рідного краю, де на відкритих сонцю, дощам і вітрам кам’янистих схилах збереглися відмираючі та рідкісні рослини, яких не зустріти більше ніде. На наших горах проростають ендемічні рослини: рокитник подільський, чебрець подільський, липучка напівоперезана, цибуля круглонога. На Товтрі, де ми знаходимося, місце найбільшого проростання шиверекії подільської, занесеної до Міжнародної Червоної книги. Шиверекія подільська належить до ендемічних рослин, яка потребує охорони.

У грабовому лісі Кучерової Товтри, яка перед нами, криється таємничий фенікс українських народних  переказів – ясенець білий, цінна лікарська рослина. У теплі сонячні дні її листочки виділяють ефірну олію, що спалахує від вогню сірника. Рослина при цьому залишається неушкодженою, через що й назвали її в народі «неопалимою купиною »

Розмаїтий тваринний світ заказника: мідянка, ящірка прудка та зелена, сова звичайна та вухата, яструб малий та великий, тхір степовий та інші.

(Додаток 4)

Рослини Вільховецьких Товтр

  1. Холодок заячий                                          29. Анемона дібровна
  2. Астрагал солодколистий                           30. Цибуля подільська
  3. Зіновать біла                                               31. Ясенець білий
  4. Шавлія лучна                                              32. Башениця
  5. Чебрець подільський                                  33. Валеряна
  6. Полин гіркий                                               34. Мята собача
  7. Льон жовтий                                                35. Келерія
  8. Горошок                                                       36. Ауринія
  9. Парило звичайне                                         37. Шиверекія подільська
  10. Заяча конюшина                                          38. Віхолка гіляста
  11.  Льонолисник                                               39. Медунка
  12.  Гадючник                                                    40. Осока низька                                                  
  13.  Нечуйвітер волохатенький
  14.  Миколайчики
  15.  Незабудка
  16.  Маряник
  17.  Солодушка
  18.  Кліматекс
  19.  Горицвіт
  20.  Вівсянець
  21.  Лумініс
  22.  Ковила волосиста
  23.  Очиток їдкий
  24.  Коровяк
  25.  Беречина
  26.  Ожина сиза
  27.  Рутвиця мала
  28.  Очиток шестикутий

Заходи порятунку Товтр

Товтри зазнають значного впливу господарської діяльності людини. Весною місцеві жителі випалюють траву, де гніздяться птахи. Схили розорюються. Люди, особливо весною, знищують квітучі рослини.

Учні нашої школи, щороку ходять на екскурсію Вільховецьких Товтр з метою спостереження за рослиним та тваринним світом і його збереженням. Результатом цих екскурсій розроблені наступні заходи:

Заходи порятунку Товтр

  1. Чергування зеленого патруля біля Товтр весною з метою недопущення спалювання трав.
  2. Підняти клопотання перед агроформуванням про заборону розорювання схилів гір.
  3. Заборона випасання худоби на схилах.
  4. Екологічна освіта серед населення по збереженню травяного покриву Товтр.
  5. Встановлення аншлагів для охорони рослинного світу.

VІ. З джерела народної творчості.

З давніх-давен Вільховецькі товтри оповиті легендами. Поряд з Шпитковою товтрою розміщена мальовнича долина - Ковалева. Колись у давнину тут поселились 10 сімей поляків. Серед них був і коваль. Посадили вони сад, у якому росли груші, яблуні, сливи, черешні, вишні. Збудували будинки. Коваль виготовляв все для господарства. З ранку до вечора чувся веселий передзвін молота у кузні. Та коли почалася Велика Вітчизняна війна, прийшли фашисти в наш край, хати у долині спалили за допомогу партизанам, а люди переселились у село Вільхівці.

Як тільки пересікаєш Шпиткову товтру, ступаєш на Циганський товтрик. Ось що розповів про цю назву місцевий житель Матус Фелікс Іванович. Колись циганський табір зупинився на цій горі. По кілька тижнів перебували тут цигани. Один табір змінювався іншим. У них була своя циганська пошта. Чоловіки виготовляли сільськогосподарський інвентар, який збували у навколишніх селах, а жінки займалися гаданням, заробляючи собі на прожиття. Місце на товтрі  вибрали зручне. Повз гору проходила дорога на Польщу, Сатанів,інші села. Крім того,товтрик з усіх боків був захищений лісом ,тобто від ворогів прикривав. (Додаток 2)