РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ ІЗ ПРОФІЛАКТИКИ

ДЕЗАДАПТАЦІЇ П'ЯТИКЛАСНИКІВ

1. Враховуйте вікові та індивідуальні психологічні особливості кожної дитини.

2. Демонструйте свою віру в її успіх.

3. Створюйте ситуації успіху.

4. Акцентуйте увагу учня на його досягненнях, перемогах.

5. Вказуючи на помилки, означуйте шлях до їхнього виправлення.

6. Корисним є створення системи диференційованих класів. Так кожній дитині припадає значно більше індивідуальних контактів з учителем. Спілкування стане індивідуалізованішим, пристосованішим до особливостей учня, його характеру.

7. Порівнюйте якість роботи дитини лише з її власними (попередніми) результатами, а
не зі здобутками інших учнів.

8. Уникайте у своєму мовленні слів-заперечень.

9. Підтримуйте і заохочуйте прояви активності в роботі на уроці у скутих, сором'язливих, тривожних дітей. Важливо звертати увагу інших на їхні досягнення, підвищувати статус у класі.

10. Частіше спілкуйтеся з кожним учнем, а не помічайте його лише тоді, коли він зробить
щось погане. Не провокуйте дитину на погані вчинки, лише аби завоювати вашу увагу.

11. Розрізняйте особистість і поведінку.
Вчинок потребує санкції, а особистість — підтримки.

12. Пам'ятайте, що навчання — один із найважчих видів праці, але розумові сили та
потенціал дітей неоднакові. Не варто вимагати від учня неможливого. Краще визначити,
до чого він схильний та як розвинути його розумові здібності.

13. Для встановлення гарних стосунків між дітьми у класі й формування у них конструктивних навичок взаємодії можна проводити заняття: «Що таке дружба?»,
«Людина у незвичних ситуаціях», «Вчимося ефективно спілкуватися» тощо. Така робота
буде ефективнішою, якщо заняття матимуть практичну спрямованість і проводитимуться
в інтерактивних формах.