Вівторок
19.03.2024
03:03
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Наше опитування
Чи згадуєте Ви шкільне життя?
Всього відповідей: 35
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вільховецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

Цей період часто називають важким.
І дарма. Таким він буде лише тоді, коли, не знаючи, не зважати на характерні для нього
психологічні новоутворення.

У початкових класах діти спілкувалися з одним учителем, який мав свій стиль, свої методи і прийоми роботи, який з ними постійно контактував і добре знав. У підлітковому ж віці вони потрапили під вплив одразу багатьох педагогів, причому дуже різних.
Пристосуватися до кожного — важко.

Підлітковий вік — це період, на який найбільше вплинула акселерація. Якщо раніше,
кілька десятиліть тому, підлітком вважали 13— 16-річного, то тепер акселерація фізичного і психічного розвитку помітно зсунула цю межу — приблизно на 1,5—3 роки.

За критеріями ВООЗ, підлітковим віком вважається друге десятиріччя життя (10(12) —14(16) років). Це один із критичних періодів розвитку, пов'язаний із кардинальними змінами у сфері свідомості, діяльності та взаєминах індивіда. Дитина швидко росте, у процесі статевого дозрівання організм змінюється, що суттєво впливає на психофізіологію.

З анатомо-фізіологічної точки зору:

1. Відбувається інтенсивний, але нерівномірний фізичний розвиток. Тіло швидко росте у довжину: за рік 8—10 см у хлопчиків, 3—8 см у дівчаток. Причому огруддя і таз відстають від кінцівок — це призводить до порушення звичних пропорцій тіла. У кістках хребта, огруддя, тазу, кінцівок ще є хрящові тканини, тому недотримання гігієнічних вимог до навчання може викликати деформацію скелета.

2. Проблеми можуть виникнути і з серцево-судинною системою. Зростання маси і сили серця випереджає зростання серцевих судин, що зумовлює тимчасове порушення серцевої діяльності (підвищується АТ, з'являється швидка втомлюваність, запаморочення на кілька секунд). Тому в роботі з підлітками необхідно дотримуватися режиму праці та відпочинку, не допускати фізичного і психічного перевантаження, впливу наркотичних (тютюну, алкоголю, наркотиків) і токсичних речовин.

3. У нервовій системі відбувається структурне формування нервових клітин, утворення
закруток у корі головного мозку і розвиток асоціативних волокон, які забезпечують інтеграцію окремих ділянок головного мозку в єдину систему. Вдосконалюється гальмівна функція кори, але гальмівні реакції ще нестійкі. Покращується контроль за емоціями. Здатність до самоконтролю поєднується з невмінням опановувати себе, підпорядковуватись.

4. Процес статевого дозрівання є центральним моментом фізичного розвитку.
Відбувається перебудова ендокринної системи. Органи внутрішньої секреції починають виділяти статеві гормони. Одночасно з'являються вторинні статеві ознаки і відмінності. Статеве дозрівання вносить нове в життя підлітка: формуються психосексуальні орієнтації, статевий потяг, інтерес до статевих питань, нові переживання, загострюється почуття сорому тощо.

Статеві гормони зумовлюють підвищення збудливості нервової системи, яка залежно від індивідуальних особливостей може виявлятися у дратівливості, запальності, бурхливих емоційних реакціях, грубості або, навпаки, байдужості, апатії, неуважності. Тому вся виховна і педагогічна робота з підлітками має бути спрямована на те, щоб перебудова
організму, викликана статевим дозріванням, не призводила до негативних проявів у поведінці; аби цей складний та суперечливий період життя був новим і вищим етапом
у становленні особистості.

Основу формування нових психологічних та особистісних рис складає спілкування у процесі різних видів діяльності (навчальної, виробничої, заняття різними видами творчості, спорту тощо).

Зміна соціальної ситуації розвитку підлітків пов'язана з їхнім активним прагненням
приєднатися до світу дорослих, орієнтацією поведінки на норми й цінності цього світу. Характерним для підліткового віку новоутворенням є «почуття дорослості» і розвиток самосвідомості й самооцінки, інтересу до себе як особистості, до свого потенціалу і здібностей. Самосвідомість — це потреба осмислювати себе як особистість, виробити
правильну самооцінку, пізнати свої сильні та слабкі риси. Джерелом самооцінки підлітка
є насамперед думка про нього інших людей: батьків, учителів, товаришів. Згодом він намагається самостійно аналізувати окремі сторони своєї особистості, однак між потребою
в самооцінці і можливістю правильно пізнати себе існує суперечність. На цій основі можуть виникати конфлікти, які породжуються невідповідністю між рівнем домагань і реальним становищем у колективі. Аби запобігти неадекватній самооцінці, виникненню через це негативних переживань (переваги чи, навпаки, неповноцінності), важливо, щоб дорослі (особливо вчителі) правильно і тактовно оцінювали особистість підлітка. Важливою умовою формування самосвідомості й самооцінки є активна участь у корисних справах.
Підлітковий вік, як стверджують психологи, є періодом кипіння енергії, невичерпної
активності, тільки, на жаль, якщо відсутня розумна організація колективу, ця енергія
виливається в такій же неорганізованій формі на непотрібні справи. За відсутності умов для
індивідуалізації та позитивної реалізації свого потенціалу самоствердження може набувати
викривлених, девіантних форм, призводити до неадекватних реакцій.

Особливі стосунки складаються між хлопчиками і дівчатками. Як правило, дівчатка в ранньому підлітковому віці обганяють хлопчиків у зрості і через це ставляться до
них зневажливо. Зазвичай питаннями виховання дітей займаються в основному жінки.
Якщо і в підлітковому віці виховує жінка, а актив групи складають переважно дівчата,
то хлопці залишаються поза справами класу. Тому вони втрачають, як стверджують деякі
психологи, чоловічі риси. Таке явище називають фемінізацією характеру.

Цьому віку притаманна інтенсивна перебудова всієї психічної сфери підлітка.
Суттєві зрушення відбуваються у формуванні інтелектуальної діяльності: посилюється прагнення до пізнання, формування абстрактного мислення, творчий підхід до інтелектуальних проблем. Сприймання, пам'ять, увага досягають рівня високої продуктивності й вибірковості. Формується опосередкований характер цих функцій.

Інтенсивно розвиваються вольові риси: наполегливість, завзятість у досягненні мети,
вміння долати перешкоди і труднощі, здатність до цілеспрямованої вольової діяльності.

Відбуваються суттєві зрушення в інтересах, розвиваються духовні потреби, будується ієрархія ціннісних орієнтацій, починає вироблятися власний світогляд, ставлення
до суспільства, людей і до себе.

Інтенсивно формуються моральні переконання та ідеали, розвиваються моральні почуття. У сприйманні дійсності значне місце починає займати естетичний компонент.

У свідомості й поведінці підлітка увиразнюється сексуальний інтерес. З'являється
підвищена цікавість до своєї зовнішності, активно засвоюються стереотипи поведінки,
пов'язані з усвідомленням статевої належності. Закріплюються особливості статевих
відмінностей сприймання, емоційної сфери, інтелектуальної спрямованості, загальних
особистісних установок, що відрізняють підлітків-дівчаток від підлітків-хлопчиків.

Так, для дівчаток характерна вираженіша емоційна сприйнятливість і реактивність,
гнучкіше пристосування до конкретних обставин, більша конформність поведінки,
схильність апелювати до думок дорослих, старших, авторитету сім'ї. Прагнення до
опіки молодших відображає, очевидно, зародки материнського інстинкту. У дівчаток
значно вищий інтерес до своєї зовнішності. Специфіка статевої поведінки виявляється
в поєднанні кокетування із сором'язливістю. У повсякденній діяльності дівчатка, як правило, охайніші, терплячіші, краще виконують доручення. У школі їм легше даються
гуманітарні предмети.

Хлопчики менш конформні, частіше ризикують, гірше підпорядковуються загальноприйнятим вимогам. Тому за несприятливих умов у них легше виникає і складніше
коригується негативне ставлення до школи, їх більше цікавлять абстрактні явища, світоглядні проблеми, точні науки, систематизація.