Вівторок
07.04.2020
07:13
Форма входу
Пошук
Календар
«  Квітень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Наше опитування
Чи згадуєте Ви шкільне життя?
Всього відповідей: 34
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вільховецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Вільховецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Літературний шкільний парк

Калина

Високий гіллястий кущ, або невелике листопадне дерево заввишки 2–4 м з сірувато-бурою корою. Пагони голі, рідше ребристі, зеленувато-сірі, деколи з червонуватим відтінком. Листки супротивні до 10 см завдовжки. Пластинка їх 3–5 лопатева з серцеподібною основою, з верхньої сторони темнозелена, гола, з нижньої — сіруватозелена, по жилках слабоопушена, з двома ниткоподібними прилистками і двома дисковидними сидячими залозками, черешки довгі.

Запашні квіти зібрані в плоскі щіткоподібні суцвіття на верхівках молодих пагонів. Крайові квітки великі, безплідні, серединні — дрібніші, двостатеві. Чашечка з п’ятьма зубчиками, віночок (до 5 мм у діаметрі) п’ятироздільний, тичинок п’ять, маточка одна, стовпчик короткий з трироздільною__приймочкою, зав’язь нижня. Квіти білі або рожево-білі.

Плоди — ягодоподібні червоні, овальні кістянки (6,5–14 мм завдовжки і 4,5–12 мм завширшки), містять забарвлену червоним соком плоску тверду кісточку.

Цвіте калина з кінця травня до липня; плоди дозрівають в серпнівересні. Калина є швидкоростущим деревцем. Її річний приріст досягає 30–40 см. Доживає калина до п’ятидесятирічного віку.

Крім калини звичайної в медицині також використовується сировина із калини цільнолистої або гордовини (Viburnum lantana L.), що походить із Америки. Даний вид є листопадним деревцем з темно-сірою корою, що має яйцевидні, продовгуватояйцевидні або еліптичні густоопушені листки і плоди, забарвлені у чорний колір. Даний вид калини має також декоративні властивості і вирощується переважно у парках і садах, як декоративна рослина

На Поділлі побутує легенда

Було це давно-давно, ще у ті давні часи, коли на нашу землю без кінця нападали турки та татари. Була неділя. Все село гуляло на весіллі у Калинки. Та раптом, мов чорна хмара, налетіли татари. Усі чоловіки кинулися захищати село, а дівчата, щоб не потрапити у полон, тікали до болота. Вони навіть відірвалися від погоні, але болото затягнуло їх.

Там, де дівчата потонули, з часом виросли кущі з червоно -вогняними ягодами. Дали люди їм назву калина. Відтоді росте і красується в наших Микулинцях калина. Старі люди кажуть, щоб калина довше зберігала свої цілющі властивості, краще зривати ягоди саме в неділю.

 

У народі калина — це символ красивої української дівчини, символ дитини, символ України. Калина — це не тільки окраса, це й глибокий символ, наша спадщина. У народі є такі прислів’я про калину:

Похолодніло, риба не ловиться, калина у цвіт вбирається.

Любуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною — коли росте.

Заливається, як соловейко на калині.

Дівчина, як у лузі калина. Вибери собі дівку, як калинову гілку.

Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоним.

У лузі калина з квіточками, неначе мати з діточками.

Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.

Без верби і калини нема України.

Чимало пісень в Україні про калину.

 

При долині кущ калини

 

При долині кущ калини

Нахилився до води.

Ти скажи, скажи, калино,

Як попала ти сюди.

 

Якось ранньою весною

Козак бравий прискакав.

Милувався довго мною,

А тоді з собою взяв.

 

Він хотів мене калину

Посадить в своїм саду.

Не довіз і в полі кинув –

Думав, що я пропаду.

 

Я за землю ухопилась,

Стала на ноги свої.

І навіки поселилась

Де вода і солов’ї.

 

Ти не дми на мене, вітре,

Я тепер не пропаду:

Наді мною сонце світить

І надалі я цвіту.

 

Джерело: http://dovidka.biz.ua/prisliv-ya-pro-kalinu/